Вірші про природу для дітей
Краса природи — справжнє диво
Краса природи — справжнє диво.Все неповторне і живе.Де не поглянь, скрізь так красиво:По небу сонечко пливе,Навколо височіють гори,Між горами дзюрчить вода.А ліс зелений, наче море,І всюди казка ожива!(Надія Красоткіна)
Берізонька
Берізонько,
берізонько,Ти, мавко
лісова,Зелені твої
кіскиВітрисько
розвіва.Стоїш ти при
дорозіУ травах і
кущах,І білі свої
ногиВсе миєш на
дощах.Прошу вас, із
березиВи соку не
точіть,Ви краще їй
сестричкуЗелену
посадіть.Ви краще їй
шпаківнюПоставте на
гілках,Щоб прилітав
до неїДруг лісу,
добрий птах!(Любов Забашта)
Дощик
В білу хмарку,
ніби в кошик,Цілий день збирався
дощик.Потім вітерець
у лісДощик в кошику
поніс.Та коли летів
над полем,Зачепився за
тополю,Перекинув
хмарку-кошикІ на поле випав
дощик…Пораділи і
зайчата,І хлоп’ята, і
дівчата,Пораділи й
добрі люди —Урожай чудовим
буде!(Анатолій Костецький)
Кожна пора у
природі красива
Кожна пора у
природі красива,Криється в ній
щось ліричне.Будь то зима
із туманами сива,Осінь п’янка,
поетична.Літо веселе і
щире, й привітнеВабить, до
озера кличе.Луг, наче
казка, метеликом квітне,Чайка над
морем кигиче.Ну, а весна!
Що є краще у світі!Трепетна,
ніжна і ясна!Сонце так
щиро, так молодо світить,І на душі так
прекрасно!(Надія Красоткіна)
Короткі вірші про природу
Березовий
листочок
Іще не сніг і
навіть ще не іній,Ще чути в полі
голос череди.Здригнувся
заєць — ліс такий осінній,Куди не
ступиш, все щось шарудить!Чи, може, це
спинається грибочок?Чи, може, це
скрадається хижак?То пролетить
березовий листочок,То пробіжить
невидимий їжак…(Ліна Костенко)
Все навколо
зеленіє…
Все навколо
зеленіє,Річка ллється
і шумить.Тихо, тихо
вітер вієІ з травою
гомонить.Як тут всидіти
у хаті,Коли все живе,
цвіте,Скрізь
дзвенять пташки крилаті,Сяє сонце
золоте!«Швидше, мамо,
черевички!Глянь, як
весело в саду!Ти не бійся —
до криничкиЯ і сам не
підійду».(Олександр Олесь)
Хмаринка
Запнувшись в
блакитну хустинку,По небу пливла
хмаринка.Та раптом
зірвався вітер —Нема їй куди
подітись.Зірвала мерщій
хустинку —Закапали з неї
краплинки.Так хмарка од
вітру тікала,Землю дощиком
поливала.(Тетяна Полубко)
На зеленому
горбочку
На зеленому
горбочку,У вишневому
садочку,Притулилася
хатинка,Мов маленькая
дитинкаСтиха вийшла
виглядати,Чи не вийде її
мати.І до білої
хатинки,Немов мати до
дитинки,Вийшло сонце,
засвітилоІ хатинку
звеселило.(Леся Українка)
Ход занятия:
Беседа о Республике Беларусь.
Задача: формировать представления о родной стране – Республике Беларусь, о родном городе.
Воспитатель задает детям вопросы:
В какой республике мы живем?
Как зову людей, которые живут в Беларуси?
Какой город является столицей Беларуси?
В каком городе Беларуси мы живем?
Игра с мячом «Я отправляюсь в путешествие».
Задача: закрепить представления о городах Беларуси, упражнять в построении предложений.
Воспитатель предлагает детям вспомнить города Республики Беларусь. Воспитатель бросает детям мяч, задавая вопрос «В какой город ты отправляешься в путешествие?»
Дети отвечают:
Я отправляюсь в путешествие в город… (Брест)
Я отправляюсь в путешествие в город… (Мозырь)
Я отправляюсь в путешествие в город… (Барановичи) и т. д.
Игра «Собери карту Беларуси».
Задача: закрепить представление об административном строении Беларуси.
Воспитатель предлагает детям разделиться на две команды
и собрать карту.
Игра «Укрась слово».
Задача: упражнять в подборе прилагательных к существительному, в согласовании существительных с прилагательными в роде, числе.
Воспитатель предлагает детям по командам подобрать прилагательные. Выигрывает та команда, которая подберет больше
слов.
Беларусь какая? (Красивая, зеленая, большая, добрая, могучая, сильная, процветающая, многолюдная, родная, любимая, синеокая, щедрая, независимая и т. д.)
Белорусы какие? (Трудолюбивые, заботливые, доброжелательные, терпеливые, умелые и т. д.)
Город Минск какой? (Красивый, многолюдный, шумный, зеленый, чистый и т. д.)
Игра «Я Беларусь, ты — моя частичка».
Задача: закрепить представление о природе Беларуси.
Воспитатель начинает, а ребята продолжают.
Воспитатель: Я — Беларусь, ты — моя частичка. Кто ты?
Дети: Я — город, я — деревня, я лес, я река, я — памятники и т. д.)
Игра с мячом «Один — много».
Задача: упражнять в изменении слов по числам.
Дети стоят в кругу. Воспитатель бросает ребенку мяч и говорит слово, дети должны поставить его во множественном числе.
В Беларуси не один город, а много. (городов, не одно село, а много. (сел, не одно поле, а много. (полей, не один лес! а много. (лесов, не одна река, а много. (рек, не один луг, а много. (лугов, не одно озеро, а много. (озер) и т. д.
Физкультминутка
Задача: обеспечить смену вида деятельности и оптимальный двигательный режим; воспитывать доброжелательное отношение к сверстникам в процессе игровой деятельности.
Здравствуй, солнце золотое! (дети поднимают руки вверх)
Здравствуй, небо голубое! (Разводят руки в стороны)
Здравствуй, вольный ветерок! (Качают руками из стороны в сторону)
Здравствуй, маленький дубок! (приседают)
Мы живем в одном краю — (хлопают в ладоши)
Всех я вас приветствую. (Руки на поясе, повороты влево и вправо)
Леса, реки и поля — это Родина моя. (Разводят руки в стороны)
Игра «Я знаю».
Задача: закрепить представления детей о природе Беларуси.
Воспитатель предлагает детям стать в круг. Он задает детям вопросы. Дети отвечают, передавая микрофон другу по кругу.
Я знаю животных, которые обитают в лесах Беларуси, это (медведь, заяц, лиса, волк, белка, еж и т. д.)
Я знаю птиц, которые живут в Беларуси : это —. (аист, воробей, синица, ворона, скворец и т. д.)
Я знаю, деревья, которые растут в лесах Беларуси : это береза, дуб, сосна, ель, клен и т. д.)
Игра с мячом «Переводчики».
Задача: упражнять детей в употреблении слов на белорусском языке, закрепить произношение звуков белорусского языка.
Воспитатель спрашивает у детей, на каких языках говорят жители Беларуси? (Русском и белорусском). Сейчас вы будете переводчиками. Я буду говорить слова на русском языке, а вы — переводить их на белорусский язык,
а потом — наоборот. Воспитатель бросает каждому ребенку мяч, называя слово.
Графическое упражнение «Мастерская».
Цель: развивать мелкую моторику рук, закрепить представление о белорусском узоре.
Воспитатель говорит, что издавна Беларусь славилась своими мастерами и изделиями, сделанными из льна, соломы, дерева, глины. Вместе с детьми он рассматривает белорусский ручник, салфетки, соломенные куклы, глиняную посуду и т. д. Воспитатель предлагает детям отправиться в «мастерскую» самим украсить белорусским орнаментом полотенца, салфетки (дети рисуют знакомые узоры).
Гарні вірші про природу
Туман над
річкою розлився
Туман над
річкою розлився,Понад лугами
вдаль поплив.Зірками вечір
засвітився,І таємничий
світ ожив.Чарівна ніч
шепоче казку,А сонце
розвидняє день,Дарує нам
тепло та ласкуІ тисячі нових
пісень.Пелюстки
розкривають квітиІ соловейко
п’є росу.Ми серед цього
дива, діти,Учімось бачити
красу.(Надія Красоткіна)
Гаї шумлять
Гаї шумлять —Я слухаю.Хмарки біжать
—Милуюся.Милуюся-дивуюся,Чого душі моїйТак весело.Гей, дзвін
гуде —Із далеку.Думки пряде —Над нивами.Над
нивами-приливами,Купаючи мене,Мов ластівку.Я йду. Іду —Зворушений.Когось все жду
—Співаючи.Співаючи-кохаючиПід тихий
шепіт травГолублячий.Щось мріє гай
—Над річкою.Ген неба край
—Як золото.Мов золото —
поколото,Горить-тремтить
ріка,Як музика.(Павло Тичина)
Чародійне
слово
Хлоп’я у полі
стежкою прошкує.Метелик білий
в маки залетів.Чорненький
котик в снопиках мишкує,Вони такі під
сонцем золоті!Він ловить
шурхіт, шелест, шарудіння,Хапає снопик
лапками двома.А миша знає
слово чародійне,І він її
ніколи не спійма.(Ліна Костенко)
Крилате
насіння
Кружляє над
намиНасіння
крилате,Радіє насіння,Що вміє
літати.Це клени
високіІз рідної
гілкиСинів
проводжаютьВ далеку
мандрівку.І згадують
сумноДерева бувалі:Колись і вониНад землею
літали!«Ми знову
знялись би,Як наше
насіння,Та роки не ті,І тримає
коріння…»Кружляє у небіНасіння
крилате,Радіє насіння,Що вміє
літати.Одна насінинаЗ кленової
крониДовірливо сілаМені на
долоню.І каже: « Я
довгоБлукала над
містом,Але на асфальтНе наважилась
сісти.Благаю, мій
друже,Якщо це не
важко,Візьми й
посади менеВ землю, будь
ласка.Я виросту
кленомУ нашому країІ шумом
зеленимТебе
привітаю».(Анатолій Качан)
Любий друже!
Пам’ятай: людина — тільки частинка природи. Величезне щастя — зустрічати світанки і
заходи сонця, милуватися
неповторними митями кожної пори року. Наше покликання — жити в гармонії з природою.
Навчившись цінувати красу навколо нас, ми зможемо не тільки продовжити життя
людства на Землі, але й зробити його прекраснішим.
Читай також:
- Сонячні вірші про літо,
- Дитячі віршики про зиму,
- Захопливі вірші про осінь.
